МУКАЧІВСЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №18

 
Головна » Інклюзивна освіта


Забули пароль? Реєстрація



Інклюзивна освіта

               

В закладі функціонують 12 груп, 8 з яких є інклюзивними і в них виховуються 9 дітей з особливими освітніми потребами.

 

 

 

 

МУКАЧІВСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №18

МУКАЧІВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

НАКАЗ

09 листопада 2021 року                                                                № 114/аг

 

Про  організацію  роботи

інклюзивних груп в ДНЗ № 18

у  2021/2022 навчальному році

 

На виконання рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 366 від 21.09.2021 року щодо затвердження штатного розпису адміністративно-управлінського апарату та технічного персоналу ДНЗ № 18 на 2021/2022 навчальний рік, з метою забезпечення рівних можливостей усіх вихованців закладу для здобуття дошкільної освіти,

 

НАКАЗУЮ:

 

  1. Організувати у 2021/2022 навчальному році з листопада місяця додатково роботу інклюзивних груп:
  1. в 01 середній групі «Перлинка» для ПУГИ Тимофія, 04.06.2015 року народження;
  2. в 02 середній групі «Сонечко» для ГОРВАТА Дмитра, 06.11.2016 року народження;
  3. в 03 старшій групі «Зайченята» для ЛУЧКАЯ Кирила, 09.07.2015 року народження та РУСИНА Нікіти, 17.04.2016 року народження;
  4. в 05 старшій групі «Калинка» для ДАНИЛАША Олександра, 31.10.2014 року
  5. в 07 середній групі «Ведмедики» для ГЕЦЯНИНА Євгена, 12.05.2015 року народження;
  6. в 08 молодшій групі «Чомучки» для ЛУЧКАЯ Матвія, 03.08.2018 року народження;
  7. в 10 І молодшій групі «Гномики» для КОБАЛЯ Артура, 24.07.2018 року народження;
  8. в 11 старшій групі «Їжачки» для ВАЧИЛІ Семена, 18.08.2016 року народження.
  1. Закріпити асистентів вихователя:
  1. ГЕГЕДОШ Евеліну Михайлівну за Гецянином Євгеном (07 група);
  2. МАТУШАК Олесю Петрівну за Лучкай Кирилом та Русином Нікітою (03 група);
  3. ПУГУ Іванну Іванівну за Пугою Тимофієм (01 група);
  4. ТЕГЗУ Марʼяну Іванівну за Вачілею Семеном (11 група);
  5. ЖЕЛЕЗНЯК Сніжану Василівну за Горватом Дмитром (02 група);
  6. СЕРДЕНКО Анну-Марію Вікторівну за Данилашом Олександром (05 група).
  1. Практичному психологу, ЗАГОРОДСЬКІЙ В.І.:
  1. забезпечити психологічний супровід вищезгаданих вихованців закладу;
  2. спланувати належним чином роботу з вищезгаданими вихованцями закладу відповідно рекомендацій Інклюзивно-Ресурсного Центру.
  1. Контроль  за  виконанням  наказу  залишаю  за  собою.

 

 

Завідувач                                                                         О.Пархоменко                                          

 

 

 

 

МУКАЧІВСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 18

МУКАЧІВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

НАКАЗ

31 серпня 2021 року                                                                          № 24

 

Про створення команди

психолого-педагогічного супроводу

дітей з особливими освітніми потребами

 

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту», наказу МОН України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти» та з метою створення оптимальних умов для навчання, виховання й розвитку дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення належного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах протягом 2021/2022 навчального року

 

НАКАЗУЮ:

  1. Під час організації роботи Команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами у поточному навчальному році (далі – Команди супроводу) керуватися відповідним Положенням, затвердженим наказом № 16 від 31.08.2020 року.
  2. Затвердити персональний склад Команди супроводу на 2021/2022 навчальний рік (згідно Додатку).
  3. Загальне керівництво Командою супроводу покласти на вихователя-методиста, РОСОХУ Т.І.
  4. Членам Команди супроводу:
  1. розробити та затвердити план заходів щодо сприяння організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

                                Протягом вересня 2021;

  1. скласти індивідуальні програми розвитку дітей з особливими освітніми потребами та погодити їх з батьками дітей;

                                До 01.10.2021;

  1. сформувати та узгодити з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дітей з особливими освітніми потребами;

                                До 01.10.2021;

  1. систематично проводити засідання Команди супроводу;

                                         Протягом навчального року й за потреби;

  1. членам Команди супроводу забезпечити співпрацю з фахівцями ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення своєї діяльності;

                                          Протягом навчального року.

  1. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

 

Завідувач                                                  О.Пархоменко

 

 

 

 

 

МУКАЧІВСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 18

МУКАЧІВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

НАКАЗ

18 листопада 2021 року                                                                          № 48

 

Про внесення змін до наказу

№ 24 від 31.08.2021 року

«Про створення команди

психолого-педагогічного супроводу

дітей з особливими освітніми потребами»

 

Згідно ст. 20 Закону України «Про освіту», наказу МОН України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти», відповідно змін у штатному розписі у зв’язку зі збільшенням кількості інклюзивних груп у садку та вихованців з особливими освітніми потребами, з метою створення оптимальних умов для навчання, виховання й розвитку дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення належного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах протягом 2021/2022 навчального року

 

НАКАЗУЮ:

  1. Внести зміни до п.2 наказу, а саме: доповнити персональний склад Команди супроводу на 2021/2022 навчальний рік такими працівниками:
  1. вихователі ІІ молодшої групи «Чомучки» (ПОДЛЕСНЮК Н.П., ПОПОВИЧ Д.А.):
  2. вихователі І молодшої групи «Гномики» (ПРОКОПЕЦЬ Л.П., ЦІЦЕЙ А.І.)
  1. Вихователю-методисту врахувати дані зміни під час планування роботи й засідань Команди супроводу.
  2. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

 

 

Завідувач                                                  О.Пархоменко

 

 

 

 

 

МУКАЧІВСЬКИЙ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД № 18

МУКАЧІВСЬКОЇ  МІСЬКОЇ  РАДИ  ЗАКАРПАТСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

НАКАЗ

31 серпня 2020 року                                                                          № 16

 

Про створення команди

психолого-педагогічного супроводу

дітей з особливими освітніми потребами

 

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про освіту», наказу МОН України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти» та з метою створення оптимальних умов для навчання, виховання й розвитку дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення належного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах

 

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити Положення про Команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі – Команда супроводу), (Додаток 1).
  2. Затвердити персональний склад Команди супроводу (Додаток 2).
  3. Загальне керівництво Командою супроводу покласти на вихователя-методиста, РОСОХУ Т.І.
  4. Членам Команди супроводу:
  1. розробити та затвердити план заходів щодо сприяння організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

                                        Протягом вересня 2020;

  1. скласти індивідуальні програми розвитку дітей з особливими освітніми потребами та погодити їх з батьками дітей;

                                        До 01.10.2020;

  1. сформувати та узгодити з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дітей з особливими освітніми потребами;

                                        До 01.10.2020;

  1. систематично проводити засідання Команди супроводу;

                                        Протягом навчального року й за потреби;

  1. членам Команди супроводу забезпечити співпрацю з фахівцями ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення своєї діяльності;

                                        Протягом навчального року.

  1. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

Завідувач                                                  О.Пархоменко

 

 

Додаток 1

до наказу від 31.08.2020 № 16
 

ПОЛОЖЕННЯ
про команду психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в ДНЗ № 18

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблене відповідно наказу МОН України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти».

2. Це Положення визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі - Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в дошкільному закладі.

3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

індивідуальний освітній план - документ (частина ІПР), що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною з особливими освітніми потребами (далі - дитини з ООП) у дошкільному закладі компонентів освітньої програми з метою реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії.

4. Персональний склад Команди супроводу затверджується наказом керівника ДНЗ № 18, в якому здобувають освіту діти з ООП.

5. Команда супроводу дітей з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення своєї діяльності.

 

II. Склад учасників Команди супроводу

1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.

2. До складу Команди супроводу дітей з ООП в ДНЗ № 18 входять:

постійні учасники:

вихователь-методист,

вихователі,

асистенти вихователя,

практичний психолог,

батьки дитини з ООП тощо;

залучені фахівці:

медичний працівник закладу,

логопед.

III. Принципи діяльності Команди супроводу

1. Основними принципами діяльності Команди супроводу є:

повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;

дотримання інтересів дитини з ООП, недопущення дискримінації та порушення її прав;

командний підхід;

активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до освітнього процесу та розробки ІПР;

конфіденційність та дотримання етичних принципів;

міжвідомча співпраця.

IV. Завдання Команди супроводу

1. Команда супроводу виконує наступні завдання:

збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПР;

визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг;

розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;

надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу з організації інклюзивного навчання;

створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;

проведення консультативної роботи з батьками дітей з ООП щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання;

проведення інформаційно-просвітницької роботи у закладі серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини, формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.

V. Основні функції учасників Команди супроводу

Адміністрація закладу освіти (вихователь-методист закладу):

формування складу Команди супроводу;

призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;

організація роботи Команди супроводу;

контроль за виконанням висновку ІРЦ;

залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;

контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх функцій;

розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу індивідуальних навчальних планів дітей з ООП;

залучення батьків дітей з ООП до розроблення і погодження ІПР;

оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР;

моніторинг виконання ІПР.

Практичний психолог:

вивчення та моніторинг психічного розвитку дітей з ООП;

психологічний супровід дітей з ООП;

надання корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП згідно з ІПР;-1

надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу у роботі з дітьми з ООП;

консультативна робота з батьками дітей з ООП;

просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі.

Вчитель-логопед:

надання корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП, згідно ІПР;

моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дітей, згідно ІПР;

надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій);

консультативна робота з батьками дітей з ООП;

Вихователь:

забезпечення освітнього процесу дітей з ООП з урахуванням особливостей їх розвитку та ІПР;

підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП, їх сильні сторони та потреби, результати виконання дітьми навчальних програм/освітнього плану;

участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП;

визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;

створення належного мікроклімату в колективі;

надання інформації батькам про стан засвоєння навчальної програми/освітнього плану дітьми з ООП.

Асистент вихователя:

спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;

участь в організації освітнього процесу дитини з ООП;

участь у розробці ІПР;

адаптація освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП;

оцінка спільно з вихователем рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;

підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб;

надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.

Батьки дитини з ООП:

доведення інформації про дитину (стиль, спосіб навчання, успіхи, труднощі у виконанні завдань);

прийняття участі у роботі Команди супроводу, в тому числі залучення до складання ІПР;

створення умов для навчання, виховання та розвитку дитини.

Медичний працівник закладу:

інформування учасників Команди супроводу про стан здоров'я дітей та їх психофізичних особливостей;

за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків, закладу охорони здоров'я щодо стану здоров'я дітей.

VI. Організація роботи Команди супроводу

1. Загальне керівництво Командою супроводу дітей з ООП покладається на вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на Команду завдань та розподіл функцій між її учасниками.

2. Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників.

3. Однією з організаційних форм діяльності Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох разів протягом навчального року. За потреби скликаються позачергові засідання. Ініціювати позачергове засідання Команди супроводу може будь-хто з її учасників.

4. Головою засідання Команди супроводу є вихователь-методист.

5. Рішення засідання Команди супроводу приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу).

6. Рішення засідання Команди супроводу оформляється протоколом, який веде секретар засідання. Протокол засідання підписується головою, секретарем та всіма учасниками засідання.

7. Секретар призначається із числа складу постійних учасників Команди супроводу.

VII. Організація надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами

1. Відповідно до висновку ІРЦ, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку кожної дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу.

ІПР погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

2. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку кожної дитини тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше).

3. Відповідно до особливостей розвитку кожної дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальний освітній план.

4. Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини з ООП.

5. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять.

6. У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР, Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги.

7. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять кожної дитини з ООП.

8. Корекційно-розвиткові заняття згідно з ІПР проводяться педагогічними працівниками закладу та (або) залученими фахівцями ІРЦ, інших установ/закладів, фізичними особами, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.

 

Завідувач                                          О.Пархоменко

 

 

 

 

Додаток 2

до наказу від 31.08.2020 № 16
 

ПЕРСОНАЛЬНИЙ СКЛАД
Команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в ДНЗ № 18

I. Загальні положення

Постійні учасники:

вихователь-методист, РОСОХА Т.І.

вихователі (СКИБА Н.В., КЛЕЙМЙОНОВА С.Г., ІЛЬНИЦЬКА М.В., ЖЕРЕБАК В.Є.,   ШІМОН Т.С., ПОЛЯНСЬКА А.М., ГОЛЦАПФЕЛ О.І.)

асистенти вихователя (БОРОНІНА Г.Г., ГЕГЕДОШ Е.М., ПУГА І.І., МАТУШАК О.П.)

практичний психолог, ЗАГОРОДСЬКА В.І.

батьки дитини з ООП тощо.

Залучені фахівці:

медичний працівник закладу,

логопед.

 

 

 

 

 

 

 

Спілкуємося з батьками / пам’ятка

ЯКЩО ДИТИНА НАРОДИЛАСЯ ОСОБЛИВОЮ. ПОРАДИ БАТЬКАМ

Щодня у світі народжуються немовлята, яких називають дітьми з особливими освітніми потребами. Перед батьками таких дітей постануть запитання, на які важко відповісти. Чому це сталося з моєю дитиною? Чи можна врятувати її, виправити відхилення? Якою вона виросте, як складеться її доля? Як жити далі? Дізнайтеся, як спілкуватися з такою дитиною та чого її навчати

  • Реально оцініть ситуацію і не впадайте у відчай. Стрес через інвалідність переживають батьки, а не малюки. Якщо дитину люблять усі, хто її оточує, піклуються про неї, вона не усвідомлює, що чимось відрізняється від більшості.
  • Пам’ятайте: ви не самі. Сучасність пропонує багатий досвід лікування, догляду та виховання дітей з особливими освітніми потребами.
  • Уважно спостерігайте за психофізичним розвитком дитини. Відстежуйте своєчасність ознак основних етапів розвитку — коли почала фіксувати погляд, стежити за рухом іграшки, брати її в руку, координувати рухи рук і напрям погляду, коли з’явилися агукання і лепет, перші слова, коли почала сидіти, вставати тощо.
  • Стежте за емоційним розвитком дитини. Насторожіться, якщо у дитини відсутній комплекс пожвавлення, — вона не усміхається, не проявляє інтерес до обличчя людини, не впізнає близьких, не відгукується на вплив ззовні адекватно; якщо дитина пасивна у контактах із довкіллям, або, навпаки, надмірно збудлива.
  • Спілкуйтеся з дитиною так, аби вона постійно відчувала, що це приносить вам радість. Робіть увагу на її зусиллях, а не на результатах. Будьте терплячими й не квапте дитину, тоді вона поступово всього навчиться.
  • Учіть дитину описувати себе, сім’ю та довкілля: обговорюйте фотографії, малюнки із сімейними сценами. Запропонуйте виготовити власний альбом.
  • Учіть дитину співчувати й допомагати іншим. Використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події тощо.
  • Не опікайте дитину надмірно. Не намагайтеся зробити за неї все. Бо дитина відчуватиме себе безпорадною, коли вас не буде поруч, і ще більше відставатиме в розвитку.
  • Сприяйте розвитку впевненості в собі. Давайте дитині нагоду практично застосувати набуті вміння, наприкінці дня пропонуйте розповісти, що з нею сталося сьогодні позитивного.

 

 

Поради батькам, що виховують у сім’ї

дитину з особливими освітніми потребами

 

У Концепції сімейного і родинного виховання наголошується на тому, що «сучасна сім’я має стати головною ланкою у вихованні дитини, забезпечити їй належні матеріальні та педагогічні умови для фізичного, морального і духовного розвитку».

І це закономірно, адже побудувати повноцінну національну школу без активної участі й підтримки сім’ї неможливо.

В останні роки в різних областях дефектологічної науки з’явились роботи про необхідність активного вивчення сім’ї, яка виховує дитину з особливими потребами. Фахівців цікавлять питання не лише формування у дітей нових умінь та навичок, вони розглядають сім’ю як основний стабілізуючий фактор адаптації дитини. Тому психологічна зрілість батьків, їхні ідеали, досвід соціального спілкування найчастіше мають вирішальне значення в розвитку дитини.

Сім’я – це мікросоціум, в якому формуються моральні якості дитини, її відношення до людей, уявлення про характер міжособистісних взаємин. І цей факт не можна упускати як в діагностичній, так і в подальшій корекційній  роботі із дитиною з проблемами в розвитку.

Не завжди умови виховання в сучасній сім’ї, на жаль, є сприятливими для розвитку і виховання неповносправних дітей. Крім того, виховання неповноцінної дитини особливо складне і відповідальне. Цю відповідальність  батьки зобов’язані нести перед своєю дитиною та суспільством. Якщо дитина з особливими потребами позбавлена правильного виховання, то її особистісний недорозвиток поглиблюється, а самі діти можуть стати тягарем для родини і суспільства.

Сім’я дитини з відхиленнями в розвитку є її першим соціалізуючим  інститутом. Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі,  його також можна розділити на етапи:

І етап соціалізації – входження дитини в соціум. Першою сходинкою є адаптація її в сім’ї. Успішність цього процесу залежить від того, наскільки адекватно члени родини реагують на проблеми  дитини і допомагають у їх подоланні. Виникаючі труднощі – результат неправильної позиції батьків  та інших членів сім’ї.

ІІ етап соціалізації – це перебування дитини у спеціальному закладі. Важливу роль має відіграти такт педагогів, повага до дитини з особливими освітніми потребами. Налаштування дитини на перебування у закладі, на важливість нових змін у її житті виконують члени родини.

ІІІ етап  соціалізації – адаптація дитини та її сім’ї власне у суспільстві, (пошук інших сімей з подібними проблемами, встановлення контактів, пошук своєї «соціальної ніші»).

Всі ці процеси неможливі без активної діяльності соціальних та психологічних служб (районних, міських, шкільних).

Однак роботу з сім’ями дітей з особливими потребами неможливо чітко організувати без всебічного вивчення проблем сім’ї, родинно-дитячих відносин.

Гармонійна внутрісімейна атмосфера розцінюється як корекційне середовище для дитини.

Сім’ї, в яких виховуються діти з відхиленнями в розвитку живуть під вантажем багато чисельних проблем, не кожен батько чи мати виявляються здатними прийняти недугу дитини, адекватно реагувати на постійно виникаючі проблеми. Відомо, що пролонгована психотравмуюча ситуація здійснює негативний вплив на психіку батьків та ускладнює їхнє відношення до дитини. Декого з батьків трагічність ситуації ламає. А власне особистісні якості батьків визначають можливості соціалізації дітей та адаптації до життя, тобто їхнє майбутнє. Важливою є  наявність у батьків такої важливої якості як стресостійкість, саме вона необхідна для підтримки дитини. Відсутність же цієї якості вказує на нездатність батьків здійснювати виховання та соціальний супровід власної дитини протягом всього життя, взаємодіяти з фахівцями різного рівня чи навпаки, свідчить про схильність до аутизації по відношенню до дитини чи соціуму.

 

 

Вплив сім’ї на успішне виховання та навчання

дитини з особливостями  психофізичного розвитку

 

Дитина з особливостями психофізичного розвитку - не пасивний член суспільства, а особистість, яка має право на задоволення власних соціальних потреб: на повноцінну освіту, відпочинок, працю, створення сім’ї, пенсійне забезпечення, доступ до культурних цінностей. Тому питання особистісного розвитку дитини з особливостями психофізичного розвитку привертає велику увагу батьків, педагогів, психологів, дефектологів.

З огляду на це ведуться пошуки чинників, що сприяють успішному вихованню та навчанню маленької особистості та запобіганню невстигання дитини в колективі, труднощів її адаптації.

З  цього можна зробити висновок, що основну роль у вихованні дітей з особливими освітніми потребами відіграють саме батьки, що важливою функцією сімейного виховання є пробудження та підтримка в дітях прагнення навчатися.

У чому ж полягає вплив сім’ї і школи на успішне навчання особливої дитини?

Сучасна школа дає дитині наукові знання і виховує свідоме ставлення до дійсності, а родина забезпечує практичний життєвий досвід, виховує вміння налагоджувати дружні стосунки з ровесниками, дотримуватися позитивної соціальної поведінки, справедливості. Важливим є рівень психологічної зрілості дитини, що характеризується високим ступенем розвитку таких якостей і процесів, як:

– сформованість прийомів ігрової діяльності;

– розвиток соціальних емоцій і достатній рівень морального розвитку;

– розвиток уяви;

  • достатній рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення, уваги, спостережливості;

– адекватна самооцінка.

Для гармонійного розвитку особистості необхідно те й інше.

Тому шкільна успішність є важливим критерієм оцінки дитини з особливими потребами як особистості з боку дорослих та однолітків. Ставлення до себе як до учня значною мірою визначається сімейними цінностями. У дитини на перший план виходять ті її якості, які найбільше турбують батьків – підтримка власного авторитету. Важливо й те, щоб педагоги і родина виховували в особливого вихованця навички:

– сприймати й оцінювати себе як повноцінну особистість;

– усвідомлювати й відображати особисті почуття та бажання;

– визначати своє місце в колективі;

– адекватно реагувати на помилки та невдачі;

– приймати рішення;

– розв’язувати конфлікти позитивним шляхом;

– позитивно сприймати інших дітей та спілкуватися з ними.

Особистісною особливістю в особливих дітей може стати тривожність. Висока тривожність набуває стійкості при постійному незадоволенні з боку батьків. Якщо тимчасові труднощі, які переживає дитина, роздратовують дорослих, виникає тривожність, страх зробити щось погано, неправильно. Той же результат досягається в ситуації, коли дитина навчається досить успішно, але батьки чекають на більше та пред’являють високі, нереальні вимоги.

Через зростання тривожності та пов’язану з нею низьку самооцінку в особливих дітей можуть знижуватися навчальні досягнення та з’являється невпевненість у своїх силах.  Це призводить до ряду інших особливостей – бажання дочекатися і дотримуватися лише вказівок дорослого, діяти лише за зразками та настановами, острах виявити власну  ініціативу, формальне засвоєння знань, умінь, навичок та способів дій.

У таких випадках, як правило, батьки незадоволені спадною продуктивністю навчальної діяльності дитини, все більше й більше зосереджуються на спілкуванні з нею, що підсилює емоційний дискомфорт. Виникає замкнене коло: несприятливі особистісні особливості дитини відображаються на її навчальній діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція, в свою чергу, підсилює особливості

дитини, які виникли. Розірвати це коло можна, змінивши установки та оцінки батьків. Не караючи дитину за окремі недоліки, батьки знижують рівень її тривожності та цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.

І батьки, і школа завжди можуть знайти можливість для формування пізнавального інтересу в особливих школярів. Перш за все потрібно сформувати позитивне ставлення до діяльності, розкрити її зміст, потім залучити дітей до розв’язання практичних та пізнавальних завдань; у ході роботи обов’язково підкреслити досягнення дітей, підбадьорювати та підтримувати інтерес постановкою все нових і нових завдань та питань.

Якщо стане помітно, що особливі школярі не цікавляться навчанням та навчальними предметами, то спершу потрібно з’ясувати, чим іншим цікавляться, яке коло інтересів. Це важливо знати, щоб виховувати пізнавальні інтереси на основі вже наявних та запобігти нерівномірному розвитку здібностей.

Причини цього такі:

1. Несформоване позитивне чи створене негативне ставлення до навчання, тобто не підготовлені передумови виховання інтересу до навчання;

2. Неправильно організована в сім’ї чи в школі навчальна діяльність: відсутність трудового виховання, відсутність режиму, безлад у домі, неналагоджене життя в сім’ї, відсутність робочого місця.

Іноді особливі школярі не встигають у навчанні, їм не подобається вчитися, тому батьки повинні виявляти  інтерес до їхніх навчальних занять, перевіряти, як вони виконують домашні завдання, допомагати виконувати складні вправи, організовувати активний відпочинок.

Якщо особлива дитина зазнає труднощів у навчанні, то можна скористатися такими порадами:

При появі у дитини труднощів в оволодінні письмом:

1. Важливо вчасно помітити, що дитині важко писати, можна самому, а краще з педагогом, проаналізувати, в чому утруднення: поганий почерк, повільне письмо, недописування, неправильне написання літер, порушена диференціація звуків тощо;

2. Звернутися до дитячого психолога, дефектолога чи логопеда;

3. Отримавши у дефектолога, логопеда пораду та певні завдання, потрібно виконувати їх разом з дитиною щодня по 20–25 хвилин.

Які ж можна дати рекомендації батькам щодо подолання у дітей труднощів у набутті навичок читання?

1. Постійно приділяйте увагу розвитку зв’язного мовлення, збагачуйте словниковий запас, слідкуйте за правильністю вимови звуків;

2. Своєчасно звертайтеся до логопеда при порушенні вимови звуків та утрудненні в опануванні навичками читання;

3. Доброзичливо, а не насильно прилучайте дитину до читання.

Необхідно обов’язково сформувати у дитини потребу та бажання читати. Для цього корисно пропонувати книги, які їй цікаві. Не наполягати, щоб дитина читала тільки вголос. Корисно щоденно читати вголос всього кілька хвилин для відпрацювання темпу та закріплення навичок читання. Добре заохочувати дитину та переконувати її, що труднощі в оволодінні навичками читання можна та потрібно подолати.

Життєво важливим і необхідним чинником успішності дитини з особливостями психофізичного розвитку є достатній рівень освіченості.

 Що ж потрібно для цього?

1. Своєчасно навчати  дитину умінням та навичкам, які відповідають віку дитини;

2. Стимулювати пізнавальну активність;

3. Контролювати засвоєння отриманих відомостей, щоб вони стали дійсно знаннями, якими дитина зможе скористатися;

4. Розширювати кругозір дитини не лише на дидактичному матеріалі (настільних іграх, книжках, фільмах), а й у різних життєвих ситуаціях;

 5. Стимулювати дитину до розповіді про те, що прочитали, попросити переказати зміст твору, казки, мультфільму спочатку за питаннями, що орієнтують, а потім самостійно. Вчити виділяти головну думку сюжету, називати дійових осіб, події;

 

6. Навчати дитину читати, рахувати та писати тільки в ігровій формі;

7. Не допускати однобічного розвитку особистості дитини.

 Тому головним завданням сімейного виховання є гармонійний усебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація творчого потенціалу. Звичайно, не існує єдиної формули успішного виховання дітей у сім’ї – це завжди залежить від рівня моральності й духовної культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків та сімейних традицій.

Які ж основні умови успішного виховання дітей з особливими потребами?

1.  Важливо створити у сім’ї здоровий мікроклімат, правильну тональність і загальну спрямованість.

Головне, щоб сім’я була дружна, цілеспрямована, радісна, де пануватиме атмосфера взаємодопомоги, щирості, тепла, справжньої турботи.

2. Довіряти дитині та надавати можливість діяти самостійно.

Довіра сприяє самовихованню дитини, її самовдосконаленню. Відверті, довірливі стосунки між батьками й дітьми роблять мікроклімат у сім’ї благополучним.

3. Виховувати поважне ставлення дітей до найстарших членів родини – бабусі й дідуся.

4. Узгодження і єдність усіх сімейних вимог  .

  Головне правило: ні за яких обставин не допускайте в сім’ї різних дій, неузгоджених впливів.

 Дотримуючись основних умов виховання дітей, батьки можуть використати такі правила:

1. Незважаючи на інвалідність дитини, потрібно ставитися до неї  як до дитини з особливими потребами, яка потребує спеціального навчання, виховання та догляду.

2. Використовуючи спеціальні рекомендації, поради та інструкції дефектолога, психолога, реабілітолога, логопеда поступово і цілеспрямовано:

  • навчайте дитину різних способів спілкування;
  • навчайте основних правил поведінки;
  • розвивайте навички самообслуговування;
  • формуйте вміння, що допоможуть подолати стреси;
  • виявляйте і розвивайте творчі здібності вашої дитини;
  • розвивайте зорове, слухове, тактильне сприйняття за допомогою гри.

3. Створіть у сім’ї середовище емоційної безпеки:

– виховуйте дитину в атмосфері любові, поваги та добра;

– дотримуйтеся постійного режиму дня;

– позбавтеся усіх чинників, що можуть спричинити у дитини страх чи негативну емоційну реакцію.

 4 Відвідуйте групи підтримки і взаємодопомоги, де можна полегшити почуття ізоляції, емоційну тривогу, поділитися  як своїми успіхами так і проблемами.

 5. Виховуючи дитину з особливими потребами,  треба навчитися:

– поважати свою дитину;

– сприймати її такою, як вона є;

– дозволяти їй бути собою;

– хвалити і заохочувати до пізнання нового;

– стимулювати до дії через гру;

– розмовляти з дитиною, слухати її, спостерігати за нею;

– підкреслювати її сильні властивості;

– впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

      Виховання та розвиток кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом інших осіб. Кожному, хто виховує дітей з особливими потребами, завжди треба пам’ятати слова великого вченого І. Павлова: “…Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови ” .